Проєкт, який розробила команда Guess Line Architects під керівництвом архітектора Андрія Лесюка, успішно пройшов експертизу. Усі зауваження фахівців були враховані. Це важливий перехід від планування до дії. Саме через цей тендер буде обрано компанію, яка відновлюватиме музей – простір пам’яті про головного командира УПА, місце його останнього бою і водночас сучасний культурно-освітній центр. Тендерна процедура триватиме до 1 серпня 2025 року. Після цього відбудеться вибір переможця, підписання договору, отримання дозвільної документації і старт будівельних робіт на місці. Проєкт передбачає значне розширення музею – площа нової будівлі становитиме 312,4 м², що майже на 50% більше, ніж до обстрілу. При цьому історично достовірний архітектурний об'єм та обрис автентичної будівлі буде відтворено відповідно до проєктних завдань. У конструкції передбачено укриття з трьома аварійними виходами, нові виставкові зали, інклюзивну інфраструктуру з пандусами, паркомісцями та безбар’єрним доступом, а також благоустрій території – від мощення і озеленення до очищення ставка та впорядкування простору біля пам’ятника. За словами Юрія Теліпського, директора ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації», будівля музею буде суттєво міцнішою, технологічно якіснішою, зі сучасною інженерією та використанням всіх автентичних елементів, що вдалося зберегти після обстрілу. Саме прозорість реалізації – один із найважливіших принципів проєкту. Вже сформована Наглядова рада, яка погоджує ключові рішення, затверджує концепцію, здійснює контроль за витратами, перебігом робіт і комунікацією. «Нас об’єднує бажання добре зробити цю справу. Щоб музей Шухевича був гідний свого міста та держави, у боротьбі за яку сучасні воїни продовжують героїчну справу генерал-хорунжого. Один з ключових моментів нашої роботи – щоб усі проплати, а також будь-які інші дії відбувалися прозоро, згідно з положенням про Наглядову раду. Зараз важлива консолідована позиція всіх, хто несе реальну відповідальність за відбудову, щоб ми суспільству максимально оперативно повідомляли, що відбувається на всіх етапах», - каже Богдан Тихолоз, голова Наглядової ради Проєкту відновлення Музею Романа Шухевича при ГО “Новий музей”. Для додаткової прозорості процесу, окрім Наглядової ради, створено тендерний комітет. До його складу увійшли представники ГО «Новий музей», ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації», Львівської міської ради, депутати, освітяни та фахові експерти – загалом 7 осіб. Саме вони, після розгляду документів, відповідатимуть за вибір переможця тендеру. Очікувана вартість робіт, що охоплює будівництво самої будівлі музею, облаштування укриття, інженерні мережі та частину благоустрою, становить 35 643 545 грн. Участь у тендері можуть брати юридичні особи, фізичні особи-підприємці та фізособи, які мають відповідні дозволи, фінансову спроможність, команду, технічну базу, а також документи, що підтверджують досвід виконання аналогічних робіт. Оцінка заявок відбуватиметься за трьома критеріями – ціна (70% ваги оцінки), терміни виконання (15%) та умови фінансування (відтермінування платежу, також 15%). Найвищу кількість балів отримає найбільш збалансована пропозиція. У разі рівної оцінки, перевагу матиме та, де запропоновано нижчу ціну. Паралельно триває робота над створенням майбутньої експозиції музею, де залучені архітектори та команда Львівського історичного музею. Уже напрацьовані перші ескізи, формується дорожня карта, визначаються ключові тематичні блоки. Важливо, що в майбутньому музей має стати не лише місцем вшанування пам’яті, а й простором для постійної освітньої, культурної, просвітницької діяльності, відкритим для громади і молоді. «Хочу щиро подякувати всім, хто був і залишається в цьому процесі — родині, історикам, архітекторам, громадськості. Робота над документами справді зайняла чимало часу, але це дозволило максимально врахувати всі пропозиції, виважити кожну деталь і вийти на проєкт, який не просто вшановує пам’ять, а й несе ширший сенс — як простір культури, діалогу й просвітництва. Звичайно, попереду ще багато роботи — і над фандрейзингом, і над експозицією, і над самими будівельними роботами. Але ми вже подолали найскладнішу частину — паперову. І зараз важливо, щоб цей музей став справою єднання, щоб Львів показав приклад, як громада може власними зусиллями відновити зруйновану росією пам’ятку й дати їй нове, сильніше життя», - наголосив Євген Бойко, керуючий справами виконкому ЛМР. Збір коштів на відбудову Музею Романа Шухевича було оголошено ще 1 січня 2025 року. На той момент ще не було готового проєкту, не пройдено експертизи, та попри це, лише за кілька місяців вдалося залучити майже 4 мільйони гривень внесків — від громадян, організацій, друзів музею. Тепер, коли проєкт офіційно вийшов з експертизи і стартував тендер на визначення підрядника, кампанія зі збору коштів переходить у нову, активнішу фазу. «Проєкт є максимально публічним і прозорим: усі рішення ухвалюються відкрито, з залученням фахівців, Наглядової ради, громадськості. Ми довго готувалися до цього моменту — і зараз важливо знайти не просто підрядника, а справжнього партнера. Того, хто усвідомлює, наскільки цей проєкт значущий — і для Львова, і для країни, для збереження пам’яті, для формування нової музейної культури. Водночас ми розуміємо реальність: війна триває, щоденні обстріли, нестабільна економіка, ризики. Тому партнер має бути гнучким, стійким, готовим до складних умов роботи. Але ми віримо, що разом зможемо впоратися. І запрошуємо людей підтримати відбудову музею — не лише фінансово, а й довірою. Бо це — наш спільний проєкт, про гідність, пам’ять і силу», - додала Ольга Гончар, співзасновниця та голова ГО «Новий музей». Долучайтеся до збору коштів на відбудову: ГО «Новий Музей» ЄДРПОУ: 44482619 р/р: UA233052990000026007031029658 (ПриватБанк) Призначення: Благодійний внесок на Проєкт відбудови Музею Романа Шухевича Підтримати музей через Monobank Повна інформація про проєкт – на сайті: shukhevych.city-adm.lviv.ua

The body content of your post goes here. To edit this text, click on it and delete this default text and start typing your own or paste your own from a different source.

ГО «Новий Музей» Музейний Кризовий Центр підтримали команди 8 музеїв. Ці музеї продовжують свою діяльність в регіонах України, що найбільше страждають від російської агресії. Вони займаються захистом культурної спадщини та продовжують інформаційну, експозиційну та документаційну діяльність в своїх громадах, а також в умовах евакуації. Підтримано: - Покровський Історичний Музей - Комунальний заклад Тростянецької міської ради «Музейно-виставковий центр "Тростянецький"» - Комунальний заклад «Охтирський міський краєзнавчий музей» - Комунальний заклад «Одеський національний художній музей» - Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського - Комунальна культурна установа «Харківський літературний музей» - Комунальний заклад «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна» - Народний Музей історії міста Торецька The project is made possible with support from ALIPH and the European Union / Проєкт став можливим за підтримки ALIPH та Європейського Союзу.

За фінансову підтримку комунального закладу “Художній Музей Краматорської міської ради” у збереженні Музейного фонду України в умовах воєнного стану. Разом ми все подолаємо!

Команда Музейного Кризового Центру передала цю підтримку у Запорізький обласний краєзнавчий музей , який постраждав від прильоту російської ракети 23 січня 2025 року. Дякуємо музейним працівникам та працівницям із Будапешту. Дякуємо музейникам із Запоріжжя. Дякуємо усім, хто підтримує українські музеї. "Підтримку Музею етнографії в Будапешті зібрали співробітники музею в рамках внутрішньої ініціативи зі збору коштів. За свою 153-річну історію наш заклад неодноразово співпрацював з українськими музеями та музеєзнавцями, і в нашій колекції є предмети, що походять з України. Цією пожертвою ми прагнемо висловити нашу професійну та особисту солідарність. Віримо, що незабаром українські музеї зможуть продовжити якісну роботу", - Néprajzi Múzeum. Детальніше про роботу Запорізького обласного краєзнавчого музею в умовах війни.

раєзнавчий музей. Музейний Кризовий Центр прокоординували підтримку колег та вдячний за таку можливість. А ще в нашої ГО "Новий музей" вперше за 3 роки діяльності з'явилось лого, бо просто не було коли над цим подумати останні буремні роки. Працюємо і дякуємо усім музейникам та музейницям України! The project is made possible with support from ALIPH and the European Union / Проєкт став можливим за підтримки ALIPH та Європейського Союзу.

Ця підтримка стала можливою завдяки фандрейзинговій кампанії «Рятівники культури в Україні». IКOM Німеччина зібрала кошти для надання небюрократичної допомоги українським музейним працівникам та підтримки їхніх витрат на проживання. Дякуємо колегам-експертам, які надали рекомендації для формування списку стипендіатів: Ірині Нікіфоровій, координаторці Центру допомоги мистецтву України, Голові ГО «Центр допомоги мистецтву України — Київ» та Ігорю Тимецю, директору КЗ Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчийй музей», ГС «Західноукраїнська спілка музеїв». Серед критеріїв, які потрібно було врахувати: - музейники, які продовжують працювати у прифронтових областях. - переміщені музейники, які працюють і продовжують діяльність свого музею, або займаються питаннями збереження української культурної спадщини загалом. - лідери музейної спільноти — музейники, які приймають у себе переміщені музеї, або спадщину з переміщених музеїв. Це можуть бути як директори музеїв, так і представники інших посад. Фінальний перелік формує ГО «Новий музей». Вітаємо колег і коліжанок, одна з яких вирішила залишитись анонімною: - Ільчишин Василь, директор, Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник - Русол Ігор, заступник директора, КЗ ХОХМ імені О.О.Шовкуненка - Калашник Євгеній, директор (увільнений на період військової служби), Білицький краєзнавчий музей - Білас Ольга, директорка, КЗ Львівської обласної ради «Історико-етнографічний музей “Бойківщина» - Маціпура Анатолій, директор, Національний заповідник «Замки Тернопілля» - Паламарюк Ірина, головна зберігачка фондів, Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» - Ткачук Ярослава, генеральна директорка, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського - Швець Наталія, директорка, КЗ «Красноградський краєзнавчий музей ім. П.Д. Мартиновича» Красноградської міської ради . Дякуємо усім причетним за допомогу у реалізації підтримки та усім, хто продовжує працювати над збереженням культурної спадщини України.

214 колег із 8 музеїв та 5 областей (Донецька, Сумська, Харківська, Одеська, Чернігівська) отримали одноразову безповоротну матеріальну допомогу для підсилення їх професійної діяльності. Дякуємо Вам за Вашу роботу і внесок у збереження культурної спадщини України. The project is made possible with support from ALIPH and the European Union / Проєкт став можливим за підтримки ALIPH та Європейського Союзу.

У 2022 Музейний кризовий центр почав підтримувати колег-музейників у форматі безповоротної фінансової допомоги. Її отримало понад 1796 хранителів і хранительок спадщини на загальну суму понад 5 557 073, 00 грн. Цю діяльність підтримали як українські та міжнародні фонди й організації, так і приватні особи, ініціативи із усього світу, за що ми дуже і дуже вдячні. Це були одноразові виплати на особу у сумі 1000 — 4000 грн. Знаємо, що ці кошти були невеликими, але дуже вчасними там, де це було найбільш потрібно. Особливо стали у нагоді колегам в окупації та після деокупації, адже часто музейники зіштовхувались із проблемою виплати заробітної плати. На жаль, сьогодні ця тенденція іде в бік погіршення. Водночас, нам хотілося запровадити формат, який дозволив би підтримувати колег довгостроково, тож завдяки підтримці Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів ALIPH Foundation, у 2024 році ми реалізовуємо стипендії для музейних лідерів. Мета стипендій — підтримка рутинної професійної діяльності колег, які вже зробили чимало і готові працювати далі. Стипендіат(ка) отримує підтримку у вигляді щомісячної стипендії у розмірі 200 євро (податки за рахунок проєкту) протягом 5 місяців. У межах підтримки буде відзначено 15 осіб по 1000 євро кожна. Ми залучились підтримкою колег і коліжанок, які допомогли сформувати список стипендіатів та стипендіаток. Дякуємо за рекомендації: Михайлові Закопцю, директору Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Ірині Нікіфоровій, координаторці Центру допомоги мистецтву України, Голові ГО «Центр допомоги мистецтву України — Київ» Ігорю Пошивайлу та Ользі Сало, керівництву Національного Музею Революції Гідності і Штабу порятунку культурної спадщини Алісі Готт, арт-критикині, кураторці ГО "Urban Re-Public” Критерії відбору кандидатів, які нам важливо було врахувати: музеї-музейники, які продовжують працювати під обстрілами; переміщені музеї-музейники, які працюють і продовжують діяльність свого музею, або займаються питаннями збереження української культурної спадщини загалом; лідери музейної спільноти — музеї-музейники, які приймають у себе переміщені музеї, або спадщину з переміщених музеїв; це можуть бути як директори музеїв, так і представники інших посад. Тож наразі 15 колег уже отримали перший транш підтримки та продовжують працювати над розбудовою музеїв та збереженням спадщини. Знайомтесь із колегами: Рожкова Ангеліна, директорка, КЗ «Покровський історичний музей»; Чебан Дмитро, організатор екскурсій, КЗ «Арцизький історико-краєзнавчий музей» Арцизької міської ради; Лукін Микола, старший науковий співробітник, КУ «Одеський національний художній музей»; Підгайний Михайло, завідувач науково-природничого відділу, Херсонський обласний краєзнавчий музей; Ярова Віра, головна зберігачка фондів, Обласний комунальний заклад «Харківський художній музей»; Миргородська Олена, директорка, КУ «Балківський історико-краєзнавчий музей» Малобілозерської сільської ради Василівського р-ну Запорізької обл.; Наседкіна Валерія, кураторка, КУ «Одеський національний художній музей»; Дробот Наталія, директорка, Бериславський історичний музей Бериславської міської ради; Калугіна Євгенія, директорка, КЗ «Словʼянський краєзнавчий музей»; Фідря Олена, директорка, КЗ «Донецький обласний художній музей»; Денисюк Ніна, директорка, Музей історії села Катеринівка Веселинівського району Миколаївської області. І четверо колег, які попросили не публікувати їхні імена. Протягом 5 місяців вони отримуватимуть стипендію для підсилення професійної діяльності. Дякуємо і бажаємо успіху в Вашій роботі збереження української культури та історії. The project is made possible with support from ALIPH and the European Union / Проєкт став можливим за підтримки ALIPH та Європейського Союзу